Хоч цього року справжньої зими ми так і не побачили, вона, все ж таки, час від часу нагадує про себе і, не виключено, ще принесе нам неприємні несподіванки. Втім, як відомо, весна неминуча. А до календарної залишилось лише два тижні. Тож є час навчитися власноруч виготовляти головний символ весни (принаймні у наших краях) – мерцішор. А як це зробити нам показали і розказали учениці Маршинецького НВК Анастасія Гиза (8-А клас) та Ірина Єнакій (7-Б клас) разом з керівником гуртка «Умілі ручки», вчителем обслуговуючої праці Христиною Анатоліївною Бойку.
Насамперед, виготовлення мерцішорів – невеличких прикрас, що символізують прихід весни, - традиція, яка має давнє коріння. З давніх-давен у румунських та молдавських селах нашого краю виготовляли ці червоно-білі прикраси з ниток. Традиція живе і понині, і зараз в багатьох сім’ях жінки і дівчата напередодні 1-го березня плетуть мерцішори. На перший погляд – справа не складна.
Беруть нитки двох кольорів і сплітають їх разом, на кінчики прив’язують китички двох кольорів, вгорі прикрашають зеленою стрічкою. Але спробуйте зробити це – з першого разу точно не вийде. Крім того, робота ця колективна, самому сплести мерцішор навряд чи вдасться. Мерцішори дарують один одному на знак поваги і дружби. Ця маленька, невибаглива прикраса, зберігає тепло рук того, хто її виготовив. Хоча, політ фантазії тут необмежений. Є мерцішори – справжні витвори мистецтва, які прикрашені по різному. Але сенс в них один: носять їх цілий місяць, а потім вішають на дерево у саду, бо це, за повір’ям, приносить добрий врожай. Тож кожного року дівчата плетуть мерцішори.
У Маршинцях оберігають і плекають народні традиції. Тут дівчат вчать плести мерцішори у гуртку декоративного мистецтва. І не тільки цьому. Вони виготовляють різноманітні прикраси, панно, картини, які експонують на виставках і конкурсах. Маршинчани постійно беруть в них участь і, звісно, перемагають. Щодо мерцішорів, існує багато легенд, які пояснюють чому саме червоні і білі кольори в їх дизайні. Одна з них розповідає, що наприкінці зими з-під снігу пробився пролісок, чим, звісно, розлютив Зиму. Та спробувала знищити квітку, наслала холодний вітер, сніг, хуртовину. Але така собі юна тендітна дівчина Весна, захистила пролісок, прикривши його своїми руками. У тій боротьбі вона випадково поранилась колючкою кущу терну. Ось саме краплі її крові на снігу і пояснюють білий і червоний колір мерцішору.
Насправді ж, щось подібне на мерцішор, амулети червоного і білого кольорів, знаходили на археологічних розкопках часів панування Римської імперії, де рік розпочинався 1 березня.
Але як би не було – ця гарна традиція живе, а без мерцішору на грудях і весна не весна.
Comentários