С. Глігор: «Допоки державне управління плутатимуть із бізнесом – справи не буде»


С. Глігор: «Допоки державне управління плутатимуть із бізнесом – справи не буде»

Цього тижня завершується реєстрація кандидатів на посаду Президента України. Їх кількість весело добігає трьох десятків. Хто ці люди, навіщо, чому вони претендують на найвищу державну посаду? Щоб зрозуміти це залишається майже два місяці. Хоча, навряд чи мотивація кожного з них чогось варта, вважає аксакал органів місцевого самоврядування, екс-депутат ще Верховної Ради СРСР, а сьогодні один із найуспішніших аграріїв Буковини Степан ГЛІГОР.

- Важко сказати. Якби мені сьогодні сказали - ти вибраний президентом: розстріляй мене - не піду. А їх уже майже 30 кандидатів, і всі за народ. Жоден не сказав правду - я для себе йду. Згадаю соціалістичні часи: не кожен йшов на відповідальну посаду, бо потім суворо питали - а що ти зробив. І якщо перша особа спитала б сьогодні кожного, хто нижче рангом, суворо спитала - був би результат. Що ми бачимо по телевізору - вбивства, політика і негатив. Ми зовсім забули про тих, хто щось робить корисного, про економіку. Говоріть за це. Якщо немає економіки - не буде нічого. Ось ми будуємо стадіони, церкви, допомагаємо школам, дитсадкам. Тому, що виробляємо щось і заробляємо. А якщо ми не будемо виробляти - все. Нічого не буде. В державі так само. Кожен повинен відповідати за результати своєї роботи. І відповідати своєму кріслу. Зараз звинувачувати чиновника у тому, що нічого не робить – не варто. Винен той, хто сидить вище. Ти прийшов на роботу і знаєш, що повинен зробити. Кажуть - ми не маємо впливу на сільських голів, на господарства. Так, не маєте, часи інші. Але поїдь, візьми з собою Андрюшу, візьми телебачення і покажи всьому району, області, цілому фейсбуку - хто він такий, що він нагосподарював, що наробив. Навіть за нинішньої системи є чимало важелів впливу. Різних.

- Чи бачите ви сьогодні серед кандидатів у Президенти, серед лідерів, хоч одного, хто гідний обійняти цю посаду?

- Немає, жодного немає. Якщо не буде людини, здатної керувати економікою, а не цією бутафорією - ніякого результату не буде. Натомість маємо людей, які йдуть займатися бізнесом і політикою. Державне управління і бізнес - різні речі. Бізнес повинен працювати, насамперед, на себе, а державний управлінець повинен вміти примусити бізнес працювати ще й на державу, на регіон, для людей. Інакше не буде нічого. У нас все перевернуто. Державний управлінець приходить працювати на себе, бо всі вони знають, що тимчасові і бігом намагаються заробити собі на все майбутнє життя: і дітям, і онукам. І знову згадаю соціалістичні часи: якщо людина приходила на посаду і ставалося так, що їй не вдавалося належно виконувати свої обов’язки, вона знала, що її звільнять, але не викинуть на вулицю, а переведуть на нижчу посаду, чи запропонують якусь іншу – менш відповідальну роботу. Що у нас? Ось, звільнили губернатора, і що – тепер у нього обшуки і так далі. Тобто, ще вчора він всіх «нагорі» влаштовував, а сьогодні – все, «неугодний». Що його чекає надалі? Кримінал, ганьба?.. Маючи найвищу зарплату в області, я 21 рік будував свою хату. І зараз живу в цьому ж саманному будинку. Так, я не бідна людина, і міг би збудувати собі три п’ятиповерхових будинки. Але навіщо мені те, що мені не потрібно. Сьогодні ж, якщо ти займаєш посаду - завдання швидко набити кишеню. Ніколи не буде кінця корупції, бо всі у нас «тимчасові». Не допоможе вища зарплата, не допоможуть вищі покарання, чим вони вище - тим вищий рівень корупції. Чому чиновники беруть? Бо перша особа бере. І так буде. Була колись корупція? Так, була. Свого часу я побував біля будинку Шрьодера в Німеччині. Він не отримав квартиру, не збудував будинку, поки був канцлером. Звільнили з посади - повернувся в свій будинок, де жив до того часу. А парламентарі - вони ж всі приїжджали на роботу на велосипедах. Я бачив це. Без кортежу, без охорони. Чи можливо у нас таке? Ясна річ - ні.

- То в чому головна проблема?

- У тому, що ніхто не хоче рахувати і правильно витрачати державні, тобто наші з вами, платників податків, гроші. Ось потрапляють на різні державні посади люди - став на посаду, а далі «все по цимбалам». Якби він заробляв ті гроші так, як заробляє той, хто їх утримує, тобто платник податків. Кожен день думаєш - де взяти добриво, де - насіння, а як продати. Ось зараз повний склад яблук, сливи не змогли цього року реалізувати – втратив. Я кожен день думаю, що виробляти: що вигідно, а що ні. Як сплатити податки, зарплату. А він прийшов на посаду: є добре, а немає - і так непогано. Я, наприклад, звик обдумувати кожен свій крок. Так, кілька років тому, ми почали виробництво пелетів. Відкрили цех, запросили керівників району. Все було гарно, адже дивіться - роблю паливо з того, що валялося під ногами. Запустив виробництво пелетів з соломи суто інтуїтивно. Витратив 4 мільйони. Але їх же треба кудись продавати. Думав: газ дорогий, електрика теж. Щоб і нам було добре, і державі. Була ідея зацікавити встановлювати такі котли в дитсадках, можливо, в школах, бюджетних закладах. Купив два котла. Беріть, економте. Хотів встановити котел в одній з бюджетних установ. При цьому - це ж не газ, безпека гарантована, обслуговування мінімальне. Натомість виник скандал - як це без дозволу, а з ким ви радились... Не хочу зараз нікого звинувачувати... Не хочете – не треба. Зараз два нових котла опалюють склад, прекрасно працюють. Буду я економити. А якби хтось рахував гроші, можливо, інакше поставились би до пропозиції. І, що тепер: сьогодні всі пелети, які виробляємо, відвантажую у Німеччину. І фірма, яка купує, мене чи не щодня смикає - давай ще. Вони купують солом’яні пелети в усій Західній Україні в необмеженій кількості. Розумієш, німці дурні, везуть пелети з Ванчиківців за тисячі кілометрів, а ми розумні. Це при тому, що я продаю їм вдвічі дорожче, ніж пропонував тут. Але навіщо заморочуватись. Так, це поодинокий випадок, але він характеризує всю нашу управлінську систему.

- Навряд чи німці купували у вас пелети, якби були інші, дешевші варіанти.

- Не настільки є багатою наша держава, щоб не рахувати гроші. Кожен підприємець, який так працюватиме, - «вилетів би в трубу». Чому так? Бо їх не цікавлять державні гроші. Вони витрачаються без врахування результату, ніхто не замислюється - чи принесе це користь. Коли чиновник отримує необґрунтовані його ефективністю зарплати - це нонсенс. За радянської влади, кажуть, була зрівнялівка, але гроші тоді рахувати, все ж таки, вміли і рахували. Я працював на різних посадах, в різних установах. Був у Ванчиківцях головою сільради - отримував 90 рублів, секретар, він же бухгалтер - 70 рублів, і касир, одночасно і начальник облікового столу - 60 рублів. Все. Більше людей в сільраді не було. Але ми заготовлювали сотні літрів молока, був план, не виконав: ага, йди сюди. А сьогодні? Що робить така кількість працівників у органах влади? Не лише в сільраді. Що вони роблять, на що впливають? Щодо зарплат. Голова колгоспу отримував 360 рублів. А по І-ій групі - 430 рублів. Плюс доплати за різні показники. А коли став 2-им секретарем райкому партії, людиною, яка реально могла впливати на всі без виключення процеси у районі - 215 рублів. Вчетверо менше. Пам’ятаю, до мене звернувся начальник особливого відділу обласної прокуратури: «Степан Савич, візьми на 2 роки в колгосп попрацювати, щоб я мав нормальну пенсію». Розумієш, начальник відділу облпрокуратури! Кажуть, тоді було неефективне господарювання... А яке ж тоді зараз? Ефективне? Ось приходить до мене начальник пошти і просить поміняти вікна у поштовому відділенні. Добре, 10 тисяч, не такі великі гроші. Але я питаю, а скільки отримує твій начальник в Києві, майже мільйон? За що, якщо ти до мене за вікнами приходиш? Той начальник від газу здирає з бабусі з 1,5 тис. грн. пенсії десять шкір і має мільйон зарплату. За що? Хтось же встановив цю зарплату ефективному менеджеру? Якій дурень це підписав? Те саме і тут: закриваємо дитсадки, бо немає грошей. Немає грошей на мізерну зарплату няні, на харчування тої дитинки. А тобі на зарплату є, і на премію, і на оздоровлення? За що? Що ти такого зробив, щоб заробити ці гроші від держави, тобто від платника податків? І така ситуація скрізь.

- Можливо, об’єднання щось змінить, адмінреформа?

- Не в об’єднаннях і реформах справа. Я категорично проти цих об’єднань. Просто потрібно було скоротити управлінський апарат і примусити працювати. Об’єднання в громади має сенс в Європі, де маленькі населені пункти, але не у нас, де 3-5 тисяч людей в селі. Немає грошей? Гроші в кожному селі знайти можна, більш ніж достатньо. Тепер створюємо об’єднання, скорочуємо лікарні, школи, дитсадки. Не може бути нічого дурнішого, ніж економити на дітях, на хворих. Та ви краще поскорочуйте тих, хто нічого не робить. Яке у держави майбутнє, якщо немає молоді? Молодь їде, немає працівників, всі, хто може, їде за кордон. Візьмемо, для прикладу РЕМ - 16 вакантних місць. І це при тому, що в енергетиків не остання зарплата. Як це зупинити? Хтось про це думає? Реально.

1003 перегляд

Інформаційне агентство "НОВОСЕЛИЧЧИНА"

Керівник ІА "НОВОСЕЛИЧЧИНА" Андрій РОМАНЦОВ

+38-099-04-02-007 +38-095-08-33-441

Skype: rayoninfo;  Канал youtube: youtube.com/c/rayoninfo1;  google.com/+rayoninfo1

Email: rayoninfo@yahoo.com;   romashka2009471@gmail.com

  • Facebook Social Icon
  • YouTube Social  Icon
  • Instagram Social Icon
  • Google+ Social Icon
  • Flickr Социальной Иконка
  • RSS Социальной Иконка