“Нашу громаду приєднали не до того району”
top of page

“Нашу громаду приєднали не до того району”

Мамалигівська ОТГ була створена однією з перших на Буковині

Василь Гринюк

Перші вибори об’єднаної територіальної громади відбулися ще в кінці жовтня 2015 року. Тоді в ОТ

Г ввійшли такі села Новоселицького району: мамалига, кошуляни, Балківці, Драниця, Негринці, Несвоя, Подвірне й Стальнівці з населенням 12 тисяч осіб. Якщо брати етнічний склад, то це 80 відсотків молдовани, 18 – українці, решта – інші національності. Очолив громаду Аркадій Шова, який походить з відомого в Мамализі роду господарів. Зрештою, на минулорічних виборах йому пролонгували посаду, причому , з п’яти претендентів, він вийшов з великим відривом – понад тисячу голосів. Основою економіки громади є сільське господарство та торгівля. Тут здійснюють свою господарську діяльність майже 250 суб’єків підприємницької діяльності . Найбільшими є гіпсовий завод, який видобуває гіпсовий камінь та виготовляє гіпс й шпаклювальну суміш. А ще агрофірма “ Суворова “в Подвірному. Є тут і гарний потенціал для розвитку садівництва, а також декілька промислових майданчиків, потенційно привабливих для інвесторів. Мамалига цікава й для туристів : на її території знаходиться Драницький орнітологічний заказник, карстові печери “ Буковинка “ та “ Попелюшка “, а також земляне укріплення V-VI ст. “ Троянів вал “. Фактично це село є воротами Буковини до Молдови протягом останніх років тутешня громада за підтримки міжнародних організацій реалізувала низку проектів: здійснено енергозберігаючі заходи в школі Мамалиги, поліпшили систему надання первинної меддопомоги, зробили паспортизацію енергетичної ефективності закладів освіти.А в 2016 році Мамалигівська сільська рада була відібрана для фінансування в рамках пілотного проекту “ 24 опорні школи “ трьох відомих міжнародних організацій, серед яких – Агентство США з Міжнародного розвитку. Здійснювався він у два етапи : реконструкція та влаштування санвузла для дітей-інвалідів, спортзалу, двох роздягалень, тренерської кімнати та коридору, капремонт харчоблоку; другий – капремонт майстерні для трудового навчання. Крім того було закуплено спортінвентар, меблі, обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології і комп’ютерний клас. А ще у 2016-17 роках ОТГ реалізувала 17 проектів за кошти інфраструктурної субвенції, приміром, крім ремонтів будівель установ соціальної сфери та благоустрою вулиць було придбано шкільний автобус, закуплено техніку для комунгоспу.

- Нині готуємо матеріали для отримання коштів для остаточного облаштування ЦНАПу, який надаватиме под 100 послуг, - ділиться Аркадій Шова. – Бюджет ОТГ на цей рік становить 77 мільйонів гривень, з яких 27,2 мільйона – власні надходження .Якщо порівняти минулі роки, останній показник у нас стабільно зростає.Правда, ми сподівалися на те, що матимемо в рік півмільйона гривень з колишньої тваринницької ферми у драниці, яку викупив приватний підприємець для вирощування індиків. Однак він не впорався з цим і нині йдуть судові тяжби між ним і податковою. Через економічні негаразди втратили свої потужносі гіпсовий завод та агрофірма “ суворова “. Держава виділила нам всього 900 тисяч гривень додаткової дотації, тоді як раніше ми мали майже п’ять мільйонів. Звісно, вишукуватимемо додаткові джерела фінансування, бо треба лагодити дороги. Хочемо й побудувати в подвірному та драниці два спортмайданчики зі штучним покриттям, не рахуючи звичайних спортивних майданчиків.Завдяки транскордонному співробітництву з Румунією, на основі співфінансування , а мова йде про 34 тисячі євро, придбали техніку для комунгоспу, матимемо й свою пожежну частину. Облаштували в Мамализісушарку для сої та кукурудзи економічною потужністю 50 тонн за добу. Також є дві станції техобслуговування та цех з виготовлення , які очолюють здібні менеджери Рій та Владислав Кордуняни й Дан Тирсина. На це отримали 30 тисяч доларів США ПРОоонівських коштів. Хочемо допомогти й малому бізнесу : облаштовуємо вісім приміщень зі складами. Розраховуємо на молодих підприємливих людей. Також подбаємо про те, щоб наші діти в школах отримували ті професії, які потрібні в селі. Тоді наші села матимуть добру перспективу. Планували створити й сільськогосподарські кооперативи, однак тут справи невтішні. Наприклад, якщо у 2006 році в Мамализі було 2000 голів великої рогатої худоби, то нині аби набралося 150 голів ВРХ. Якщо наші села будуть стабільно розвиватися, то населення не їхатиме на заробітки за кордон.

- Ви зверталися до керівництва держави з тим, щоб ваша ОТГ належала до Чернівецького району, а не до Дністровського . Чому ?

- Бо нас відірвали від ОТГ колишнього Новоселицького району, з якими у нас багато спільного. Хоча питання про те, щоб залишити нашу громаду в складі Чернівецького району було погоджено на засіданнях міжвідомчої обласної робочої групи. Згідно із законом, зона доступності визначається по автодорогах з твердим покриттям на відстані до 60 км від межі адмінцентру ОСР натомість до кельменців майже 100 км, а до Чернівців – 54. Немає до Кельменців й транспортного сполучення. Не забуваймо й про постійні підтоплення, на ліквідації яких ми спільно працювали з сусідніми ОТГ Також повноваження у сфері освіти нами були делеговані відділу освіти Новоселицької міськради. То про яке поліпшення добробуту населення нашої громади після приєднання до Дністровського району може йтися ?


Фото Василя Гринюка: Аркадій Шова ( справа ) з Юрієм Кордуням на сучасній станції техобслуговування

1 706 переглядів1 коментар
bottom of page