Перешкоджання, погрози та побиття: як у Чернівцях розслідують порушення прав журналістів

У Чернівецькій області від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну зареєстрували три кримінальні провадження за фактами перешкоджання журналістській діяльності. Жодна з них не дійшла до суду, втім одну справу поновила прокуратура. Також правоохоронці у кінці квітня цього року відкрили кримінальне провадження за фактом побиття журналістки-фрілансерки під час конфлікту в церкві села Верхні Станівці, втім досудове розслідування ведеться за статтею “Умисне легке тілесне ушкодження”.

Які справи розслідувалися правоохоронцями

З початку 2022 року до 19 червня 2025 року правоохоронці проводили розслідування у трьох кримінальних провадженнях, що стосуються перешкоджання законній діяльності журналістів. Про це йдеться у відповіді на інформаційний запит представниці Інституту масової інформації. За інформацією головного управління поліції в Чернівецькій області, у квітні 2022 року правоохоронці розслідували справу за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістки, яка виконувала обов'язки на території релігійного храму. Йдеться про журналістку Галину Єреміцу,  якій у квітні 2022 року погрожував парафіянин православної церкви московського патріархату під час знімання на території храму Успіння Пресвятої Богородиці. Тоді медійниця заявила, що парафіянин хотів розбити їй техніку, а у присутності поліції під час стріму двічі хотів запустити в неї цеглою. Також після інциденту їй надходили погрози від невідомих у фейсбук. У результаті, у червні 2022 року правоохоронці прийняли рішення закрити справу у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідь поліції про справи щодо перешкоджання законній діяльності журналістів Чернівецької області. Скрин: Альона Чорна 

Після закриття кримінального провадження у коментарі ІМІ журналістка розповідала, що не погоджується з таким станом справ та планувала оскаржувати рішення слідчих. Проте згодом відмовилася від цього, бо була впевнена у безперспективності своїх дій.

Також у червні 2022 року ще одне досудове розслідування за фактом перешкоджання професійній діяльності стосувалося працівників АТ “Чернівціобленерго”. Вони погрожували журналістам відключити електроенергію. Власне, це все, що відомо про цю справу. За інформацією поліції, у серпні 2022 року справу також закрили у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Гучним кримінальним провадженням стала справа про погрози вбивством керівнику інформаційного інтернет-порталу “БукІнфо” Сергію Зарайському.  Нагадаємо, у травні 2022 року журналіст заявив, що невідомий погрожував йому вбивством та знищенням житла. 30 вересня 2022 року поліція закрила справу у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Із закриттям не погодилася Чернівецька обласна прокуратура, назвавши рішення незаконним та необґрунтованим. Досудове розслідування поновили 13 грудня 2022 року. Та вже за кілька місяців, у квітні 2024 року слідчі вдруге закрили кримінальне провадження. У постанові зазначалося, що оперативний підрозділ УСБУ в Чернівецькій області встановив причетного до погроз, однак у зв'язку з відсутністю можливості підтвердити чи спростувати факт погроз потерпілому, окрім свідчень, вичерпано можливості для встановлення істини.

Допис Сергія Зарайського від 19 квітня 2023 року про закриття справи. Скрин: фейсбук-сторінка Сергія Зарайського

Побиття фрілансерки Діани Лаврик

У травні 2025 року поліція розпочала розслідування за фактом побиття прихильниками  православної церкви московського патріархату журналістки-фрілансерки Діани Лаврик  під час конфлікту в церкві села Верхні Станівці. Тоді журналістка приїхала висвітлювати перше богослужіння в храмі Верхніх Станівців, який кілька місяців тому перейшов до Православної церкви України. У коментарі представниці ІМІ Лаврик розповіла, що вона представилася парафіянам журналісткою і заявила, що  виконує свої професійні обов'язки. Діана Лаврик не мала редакційного завдання і приїхала на запрошення отця Романа Грищука, на фейсбук-сторінці якого й опублікований її матеріал. Втім пояснення медійниці не зупинили кількох нападників. Журналістку побили палицями й тягнули за волосся.

Потерпіла Діана Лаврик після нападу звернулася за медичною допомогою. Фото:  телеканал НТК

У відповіді на запит поліція повідомила, що наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею “Умисне легке тілесне ушкодження”, яке вони розпочали за заявою медійниці щодо спричинення їй тілесних ушкоджень. “На даний час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне, об’єктивне та неупереджене з’ясування обставин вчиненого кримінального правопорушення. За результатами проведення усіх слідчих (розшукових) дій буде прийнято кінцеве рішення, відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства”, - йдеться у відповіді.

У коментарі регіональній представниці ІМІ у Чернівецькій області Діана Лаврик розповіла, що через побиття у неї виникли проблеми зі спиною та шиєю. Лікарі призначили їй обстеження, за результатами яких їй відкоригують лікування. Журналістка також повідомила, що слідчий, який веде її справу, перебуває з нею на зв’язку. Вона сподівається на об’єктивне розслідування та перекваліфікацію статті про напад на журналіста та перешкоджання законній професійній діяльності й додає, що відсутність редакційного завдання не повинно аж ніяк вплинути на хід розслідування, адже в Законі таких вимог немає. Діана каже, що спочатку не знала, що справу відкрили за статтею “Умисне легке тілесне ушкодження”, оскільки заявила поліції про напад під час виконання своїх професійних обов’язків. 

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що редакційне завдання – це анахронізм і його наявність чи відсутність не має впливати роботу медійників. “Навіть примітка до статті 345-1, яка тлумачить поняття професійної діяльності журналіста не вимагає наявності редакційного завдання як підтвердження, що журналіст збирає інформацію на професійній основі для медіа. У ній написано, що однією х ознак професійної діяльності журналіста є поширення інформації на невизначене коло осіб як через класичні медіа, так і через інтернет. Більше того, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що підвищений рівень захисту повинен надаватися як професійним журналістам, так і непрофесійним журналістам. Загалом ЄСПЛ не дає визначення журналістики, але в кожному конкретному випадку розглядає особистий внесок скаржника у процес публічного обговорення та на його дотичність до діяльності з інформування суспільства”, – пояснює контекст юрист Інститут масової інформації. 

Володимир Зеленчук також розповів, що загалом фрілансерам варто знати, що редакційне завдання може бути усним, або надрукованим в листуванні у соцмережі. “Скріншоти листування, чи  копії договорів про надання послуг між медіа та журналістом-фрілансером можуть підтверджувати факт того, що журналіст працює на конкретне медіа. Їх можна подавати й поліції, і суду у разі потреби, аби додатково підтвердити факт здійснення професійної діяльності”, – зауважив Володимир Зеленчук. 

Погрози документалісту

Речниця Національної поліції в Чернівецькій області Кароліна Маришева в коментарі представниці Інституту масової інформації 26 червня повідомила, що правоохоронці почали кримінальне провадження за статтею “Погроза вбивством” через погрози чернівецькому фотографу і документалісту Едгару Каланчі. 

Документаліст вже неодноразово отримував погрози після того, як місяць тому він опублікував  серію розслідувань про насильство в дитбудинку при Банченському монастирі.  У опублікованому відео, зокрема, є свідчення вихованців дитбудинку, де вони розповідають про насильство, побої та примус до праці.

Скриншот серії розслідувань про насильство в дитбудинку  при Банченському монастирі. Скрин: Ютуб-канал Едгара Каланчі

 У коментарі представниці ІМІ фотограф розповів, що через свою діяльність отримав чималу кількість погроз, за деякими з них звертався в поліцію. Втім його мета, аби правоохоронні органи провели власне розслідування за його роботою і винних притягнули до відповідальності. Власне, за цим фактом поліція 23 травня відкрила кримінальне провадження щодо дій персоналу дитячого будинку при монастирі.

Альона Чорна,

регіональна представниця

Інституту масової інформації в Чернівецькій області