З початку повномасштабного російського вторгнення медійники вже звикли до численних викликів. Блекаути, брак кадрів, падіння рекламного ринку, грошове забезпечення та мобілізація, а віднедавна – заморозка грантової підтримки з боку США. Ці виклики доповнює незадовільна робота Укрпошти, через що деяким гіперлокальним друкованим виданням довелося припинити роботу. Попри всі труднощі буковинські медійники шукають шляхи розвитку в нових, непростих реаліях, попри все продовжують виконувати свою роботу та борються за свободу слова.
На захисті України
Багато буковинських медійників вступили до ЗСУ та боронять Україну від ворога. Знайти їм заміну в медіа фактично нереально. Адже це професіонали, які багато років віддали розвитку журналістики. Великою трагедією, до якої так ніхто й не звик, є втрата Максима Шварцмана, який загинув 15 липня 2023 року на бахмутському напрямку. Максим працював оператором у низці чернівецьких ЗМІ. До війська пішов у перший день повномасштабного вторгнення.
А на початку 2025 року у Донецькій області під час виконання бойового завдання на курахівському напрямку зник безвісти журналіст із Чернівців, військовослужбовець Захар Подкидишев. Наразі про нього нічого не відомо. Тривають пошуки.

Виживання друкованих видань
Неякісна робота “Укрпошти” призводить до того, що буковинські передплатники невчасно отримують газети і, як наслідок, відмовляються від подальшої передплати. Представниця Нацради в Чернівецькій області Любов Нечипорук розповідає, що друковані медіа знаходяться в особливо скрутному становищі. На початку року дві районні газети, “Рідне слово” (смт. Кельменці) і “Хотинські вісті” (м. Хотин), оголосили про припинення друку і з січня не виходять. Колишня директорка газети “Рідне слово” Надія Паук розповідає, що їхнє видання працювало на самозабезпеченні з 2018 року, з набуття чинності закону про роздержавлення ЗМІ. “Основний дохід нашого видання становила передплата. Також у нас із місцевою громадою була угода про інформаційне висвітлення, однак йшлося про несуттєві кошти. Всупереч здорожчанню друку та іншим поточним витратам збільшувати передплатну вартість ми не могли, оскільки в людей і так безгрошів’я. Нам було складно покривати всі витрати, але ми намагалися робити все можливе”, – говорить Надія Паук.

Головна редакторка новоселицької районної газети “Слово правди” Ганна Вакарчук відзначає незадовільну роботу Укрпошти. Медійниця каже, що змінити ситуацію з доставкою колектив не може, тому розвивають корпоративну передплату.
“Минулого року газеті виповнилося 80 років і я дуже хочу, щоб вона продовжувала жити. Зрозуміло, що через погану доставку у нас зменшилася кількість передплати. Але ми вийшли з ситуації, організувавши корпоративну передплату на установи й підприємства. Відтак люди беруть свої газети прямо на роботі, не очікуючи доставки пошти. За домашніми адресами у нас отримують газети тільки 200 передплатників. Все інше – корпоративна передплата”, – резюмує головна редакторка районної газети. За її словами, реклами у виданні в рази поменшало, втім популярною є сторінка газети у фейсбук.
Щоб втримати роботу друкованого видання, всі працівники волонтерять у редакції. “Ми працюємо на інших роботах, у редакції зарплату не отримуємо. Але відмовитися від газети не можемо, хочемо зберегти улюблене видання громади”, – резюмує головна редакторка. Ганна Вакарчук.
Нестача професіоналів та оптимізація бізнес-процесів
Директорка медіанапрямку ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко розповідає про виклики для чернівецького видання 0372 та 6262 – сайту міста Слов’янська.
“У 2025 році перед нашими медійними майданчиками постане кілька викликів. Перш за все, нестача професіоналів у медіасфері. Тому ми будемо працювати над оптимізацією бізнес-процесів, пошуком додаткового фінансування для оплати праці, розвитком інструментів штучного інтелекту. Робота з великим обсягом інформації в умовах війни, постійним потоком новин і необхідністю швидко реагувати на події може стати причиною емоційного виснаження і вигорання медійників. Тому важливо працювати з наявною командою, аби журналісти отримували вчасну психологічну підтримку, мали достатній час для відпочинку та відновлення”, – каже Пилипенко.
Медійниця розповідає, що колектив буде шукати нові джерела фінансування і монетизації, зокрема, працювати над диверсифікацією доходів, аби посилити свою економічну незалежність.

“У новому році працюватимемо також й над пошуком нових підходів до подачі інформації, адже спостерігаємо втому людей від новин, а з боку майданчиків – велику конкуренцію за увагу користувачів. Скорочення середнього часу, який люди приділяють одному матеріалу, вимагає нових підходів до роботи з аудиторією”, – ділиться планами медіаменеджерка.
Особливо важкими є виклики для сайту міста Слов’янська 6262, який працює для аудиторії прифронтового міста. “Це, перш за все, несприятлива безпекова ситуація, що значно впливає на подальшу роботу медіа. Переїзд людей та їх інтеграція у нових громадах також має свої наслідки для роботи з аудиторією. Тож, у 2025 році ми зосередимось на адаптації до нових викликів”, – каже Олександра Пилипенко.
Телеканали та їх проблеми
З початку повномасштабного вторгнення залишається непростою фінансова ситуація, обмеженість тем для висвітлення та не визначений статус телеканалів як стратегічних об’єктів.
Директор телеканалу ТВА Вадим Пелех розповідає, що однією з проблем є невизначеність статусу журналістів і операторів як працівників стратегічної сфери. “На одній із зустрічей голова Чернівецької ОВА дуже здивувався, що в більшості журналістів нема бронювання. Телебачення є стратегічним об’єктом, оперативна офіційна інформація звучить по офіційних засобах масової інформації, а не анонімних телеграм-каналах. Ми дотримуємося стандартів журналістики, перевіряємо інформацію, несемо відповідальність за свою роботу. Натомість що маємо в інформаційному полі? Підміну офіційних ЗМІ анонімними телеграм-каналами, які публікують неперевірену інформацію. Ми не можемо давати сумнівну інформацію, а для них це звична справа”, – каже Вадим Пелех.

Медійник відзначає проблему із висвітленням тем, на які неможливо отримати фахові коментарів. Це стосується, зокрема, “бусифікації” (неологізм, що описує ситуації, коли представники територіальних центрів комплектування насильно забирають чоловіків призовного віку з вулиць та відвозять до військкоматів, - авт.) Коли в інфопросторі з’являється така інформація, вичерпні коментарі неможливо отримати ні від правоохоронців, ні від ТЦК.
Директор телеканалу “Чернівецький промінь” Святослав Вишинський каже, що головні виклики для медіа зосереджені навколо обмеженої мобільності журналістів, періодичних відключень електрики й скорочення рекламного ринку, що примушує медіа працювати на межі рентабельності. “Оскільки Буковина – прикордонний регіон, через блокпости утруднено або фактично паралізовано пересування знімальних груп у районах області”, – зазначає Вишинський.
Платний доступ – розбудова спільноти
Щоб адаптуватися до нових викликів у медіасфері та перетворити контент на стабільне джерело прибутку, потрібно звернути увагу на монетизацію. СЕО ГО “Має Сенс” Валерій Гармаш під час онлайн-тренінгу хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Чернівці” розповів, що серед способів монетизації у 2025 році залишається важливою банерна та нативна реклама, а ще вебінари, конференції, онлайн-курси, мерч та цифрові продукти (е-book, гайди, дослідження). Цікавими для користувачів є й клубні зустрічі з платним доступом. Вкрай важливою залишається платна підписка на медіа. За словами Валерія Гармаша, попри скептичне ставлення до платного доступу (передплати) він є перспективним для розвитку видань.
“Платний доступ – це про розбудову спільноти. Зважаючи на третій рік війни, люди розуміють: щоб щось якісно працювало, за це треба заплатити. Це ринок, що зростає. Якщо в газетах передплата на друковані видання падає, то на цифрові продукти продовжує зростати”, – каже Валерій Гармаш. За його словами, ексклюзивний контент і доступ до додаткових сервісів спонукають користувачів робити платну підписку. Таким чином медіа зможуть продовжити свою роботу та працювати над своїм подальшим розвитком.
Попри всі труднощі й виклики чернівецькі медіа знаходили можливості для розвитку, зберігали колективи та разом закривали чимало зборів на підтримку ЗСУ. До багатьох проблем 2025 рік додав ще й призупинення грантової підтримки від США. Медіа, які мали можливість, завдяки грантам розвивати свої проєкти, змушені шукати шляхи для фінансового розвитку та збереження видань. Дуже важливим наразі є розвиток рекламного ринку та підтримка улюблених медіа донатом. Медіарух закликає громадян і бізнес підтримати незалежну журналістику. Крім чернівецьких видань, кожен охочий може підтримати й незалежні всеукраїнські медіа, список яких можна знайти на сайті ІМІ.
Альона Чорна,
регіональна представниця
в Чернівецькій області
コメント