Найстарший житель Новоселиччини відзначає 105-річчя

Народився житель с. Тарасівці Георгій Васильович БЕЗУШКА 22 серпня 1914 року. Найстарший чоловік Новоселицького району, а, можливо, й України, пережив війни і окупації, воював у часи ІІ-ї Світової в двох арміях.

Має три сестри, які також перейшли 90-літній рубіж, виростив сина Григорія і доньку Антоніну, обидвоє вже на пенсії, але продовжують працювати, має двох онуків. Сьогодні він проживає з донькою та зятем. Нині ще досить міцний чоловік, любить пожартувати. Щоправда, ні російської, ні української, як належить, так і не вивчив. Тож допомагав нам спілкуватися зять. Тарасівці переходили від росіян до румунів, від румунів - до Радянського Союзу, знов повернулися румуни, вже разом з німцями, потім знову Совєти. Георгію Васильовичу довелося повоювати у двох арміях - румунській і радянській. Каже, був і у полоні, але коли і в кого – з’ясувати ми так і не зуміли. Дати і події трохи плутаються, що зовсім не дивно: через понад 70 років після них... Коли прийшли радянські війська - одразу оголосили мобілізацію. Чоловіків буквально ловили по селу. 13 травня 1944 року Георгія Васильовича мобілізували, відправили до Польщі у навчальні табори.

Дорогою потяг потрапив під обстріл. Георгій Васильович отримав поранення в голову. Участь у бойових діях приймав у 1945 році. Після демобілізації 27 років працював у колгоспі на фермі, ланковим польової бригади. Часто їздив на заробітки. Працював каменярем в Чернівецькій облспоживспілці. Вийшов на пенсію. У 75 років сам будував хату, лазив по даху як молодий, - розповідає зять. Коли померла дружина - перейшов жити до доньки. Так і живемо. Ювіляр досі здатен собою опікуватись. Позаду - 105 років непростої долі. У чому секрет такого довголіття? Не знає. Жив як всі: працював, іноді трохи і випивав, щоправда - не курив. Але справжній секрет, кажуть родичі, у тому, що Георгій Васильович уміє у будь-якій ситуації не нервуватися і не тримати ні на кого образу.