Топорівська громада: все тільки починається

Ось і настав час, коли на карті України і Чернівецької області не залишилось "білих плям" децентралізації. Тих, хто не скористався добровільністю, доєднали і розділили циркулем. Таким чином на мапі області з'явився Чернівецький район і унікальна для нашого регіону Топорівська громада, де до Топорівців, колишнього Новоселицького району, приєднали три села Хотинського, при тому, що решту Хотинського віднесли до Дністровського району, а від Новоселицького компенсували Мамалигівською громадою разом із митницею. Але Мамалига - тема іншої розмови. Сьогодні ж про Топорівську громаду, створення якої проходило також не без скандалу. Що цікаво – вибори виграв кандидат з Бочківців Юрій Пасічник, головний лікар Хотинської ЦРЛ. Тож розпочинаємо знайомити читача з новоствореними і діючими, але розширеними громадами колишнього Новоселицького району. Довідково: Пасічник Юрій Анатолійович у 1998 році успішно закінчив Буковинську державну медичну академію за спеціальністю «Лікувальна справа» і рішенням державної екзаменаційної комісії йому було присвоєно кваліфікацію лікаря-спеціаліста. З серпня 1998 року по лютий 2000 року проходив інтернатуру на базі Чернівецької обласної клінічної лікарні зі спеціальності «Хірургія». 01.03.2000 р. був зарахований на посаду лікаря-хірурга Колінківецької СДЛ Хотинського району. 02.08.2007 року переведений на посаду головного лікаря Грозинецької СДЛ Хотинського району. 01.02.2013 року призначений на посаду головного лікаря Хотинського Центру ПМСД. З 18 серпня 2017 року – головний лікар Хотинської центральної районної лікарні. - Ваша громада об'єднала села двох колишніх районів – Новоселицького і Хотинського. Це, певно, викликає чимало складнощів. Що є найважчим у цьому об'єднані? - Минуло два місяці з часу як об'єднали села, на підставі перспективного плану. Сьогодні новоствореним громадам важко, навіть якщо вони в одному районі. Ті, хто об'єднався раніше, пройшов це «важко», але нас кинули в цей "котел" без будь-якої адаптації. Нам доводиться зараз створювати всі служби - освіту, медицину, фінансову службу, соцзахист, приймати все майно - все з "нуля". Складно, насамперед, через брак кадрів. Щодо районів, ми змушені одночасно возити документи у два райцентри - Новоселицю і Хотин. Поволі розбираємось із цим: створили власний відділ освіти, право управління первинною медициною, поки що, делегуємо Новоселиці і Хотину, хоча також створюватимемо власну "первинку". Інакше немає як, бо наша громада однаково віддалена і від Новоселиці, і від Хотина, і навіть від Чернівців. Величезну допомогу в складнощах організації нам надав наш юрист Ярослав Кушнір, котрий має досвід роботи у об'єднаній громаді. Важко з фаховими працівниками, бо своїх немає в достатній кількості, а ті, хто працював у райцентрах до нас навряд чи поїдуть - далеко. Призначили старост. - Чи не складно лікарю опановувати посаду голови громади у цей непростий час? - До речі, я досі маю практику як сімейний лікар - з 6-ї до 9-ї вечора. Крім медичної я маю і економічну освіту. Був депутатом. Щодо досвіду - специфіка роботи головного лікаря така, що це швидше адміністративна, а не лікарська посада. Знов таки, секретарем обрано Інну Романчук, яка і раніше обіймала цю посаду, є досвідчені працівники. - Пам'ятаю, майбутнє створення громади із центром у Топорівцях викликало не аби який спротив в "хотинській" частині. - Конфліктної ситуації я поки що не спостерігаю. Так, проблеми були, але амбіції стосувалися, насамперед, того, хто стане "центром" громади. Наразі це питання гостро не стоїть. - Як і у багатьох сільських громадах головним резервом наповнення бюджету є земля, який бюджет на цей рік і чи достатньо коштів для вирішення першочергових питань? - Звісно - земля. Як і скрізь є питання "сірого" землекористування, легалізації робочих місць. Поки що, ми ще не мали часу зайнятись цими питаннями, хоча, звичайно, нікуди від їх вирішення не подінемося. Бюджет громади складає 76 млн. грн. за кількості населення 11 тис. 700 осіб. Наразі ми отримали непоганий спадок. Всі амбулаторії відремонтовані. Деякі школи потребують поліпшення матеріальної бази. Так в Бочківцях, Топорівцях потрібно виконати фасадні роботи, заміну вікон, добудувати спортивну залу у Бочківцях. Адміністративні будівлі - нормальні. Наша громада, я вважаю, перспективна. Села - серед найбільших на Буковині, розміщені компактно. Звісно, проблеми є, але вони вирішуватимуться в процесі роботи. - У вашій ситуації, коли міста далеко, одним з найперших кроків має стати, мабуть, створення ЦНАПу... - Так, всі послуги маємо надавати на місці. Топорівці були включені в програму сумісного фінансування. Вже завезені меблі, комп'ютерна техніка, створили віддалене робоче місце у Грозинцях. Сподіваємось до березня "запустити" ЦНАП. - Певною мірою вам пощастило, що за діючим законодавством вибори проходили за мажоритарною системою, як складаються стосунки з депутатами? - Цілком нормально, депутати - люди із досвідом роботи в місцевому самоврядуванні, знають своїх виборців, їхні проблему. Кожен має власну думку, сесії проходять цікаво, конструктивно, і, думаю, це дасть свої результати для розвитку громади.

Топорівська громада: все тільки починається