Інтерв’ю з ухилянтом
Одразу зазначу – людина цілком реальна, а не вигадана. Як колишній солдат, я його не зневажаю, не вважаю зрадником і не збираюсь «здавати». Кожен сам обирає свій шлях. - Коли ти сховався тут, у селі? - Одразу після початку війни, десь у березні 2022 року. Коли військкомати, і ви, в тому числі, розпочали «полювання», вручення повісток тощо. - Тобто ти вже тоді знав, що воювати не хочеш і не будеш? - Так. Я не служив, не знаю, що таке зброя, і взагалі… - Взагалі що? Я теж не вмів воювати. - То ваш вибір. - Маєш якісь релігійні, особисті переконання? - Релігійні – ні. Особисті – я не хочу вмирати. - Добре, ти майже три роки ховаєшся. Вірніше живеш в зачиненому просторі. В магазин ходиш? - Ні, не ходжу. Те, що не росте у мене на городі, підвозять друзі. А тут у мене росте майже все – картопля, огірки-помідори, цибуля, часник, виноград, зрештою. - І все ж таки гроші потрібні. Звідки? - Зараз в Інтернеті безліч платформ на яких можна заробляти гроші, мені на життя вистачає. - Все ж таки ти зараз під криміналом, не лякає? - Завершиться війна, ніхто про мене і не згадає. - Вибач, а як із сексом? - Звик.
