Редактор "Часу" Петро Кобевко видав свій роман. Перший, але не останній

Шеф-редактор газети «Час» Петро Кобевко сьогодні двічі презентував свій перший роман-сагу «На габах Черемошу» - спочатку в обласній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка, пізніше в у залі медіа-центру ''Belle Vue", де зібралася чи не вся «пишуча» спільнота Буковини.

Як описав сам автор роману, книга є оповіддю про дві родини, які жили й боролися у надважкі для України часи впродовж 25 років: з 1939 до 1964 року. Також книгу представляв видавець і редактор керівник київського видавництва «Український пріоритет», письменник Володимир Шовкошитний.

Книга була задумана 20 років тому, але тоді не було часу - його забрала газета “Час”. За словами автора, знакову роль у написанні роману відіграв історик, викладач, публіцист Ігор Буркут.

“Ігор Григорович - мій великий учитель життя. Скидаю капелюха перед його мудрістю, розумом. Він мені допоміг у тому, щоб я не переступив межу, коли писав цей роман. Спинив мене там, де я переборщував із історичними подіями. Бо в моєму романі вигадка та історична правда настільки межують одна з одною, що навіть я не знаю, де та вигадка, а де правда”, - розповідає Петро Кобевко.

У книзі паралельно викладені історії двох родин. Вони то перетинаються між собою, то знову розходяться. Ці родини живуть у дуже складні часи.

«А там - спочатку Чехословаччина, потім кілька місяців - Карпатська Україна, потім мадяри, потім головні герої повертаються із Закарпаття додому, а тут - Польща. У 1939 році - перші москалі, 1941 рік - німці. Головні герої живуть на кордоні між Польщею і Румунією. Далі - другі москалі. Вісім держав за одне покоління!

Чужі мови, чужі культури, традиції. Вони виживали, боролися. На жаль, у мене завершився роман смертю головного героя у 1964 році.

Але Ігор Буркут мені сказав: “Ти не правий. Боротьба триває далі! От-як зараз. Наші внуки, правнуки воюють знову, і нема цьому кінця-краю. Ти мусиш продовжувати, бо цей роман має перспективу!” - зазначає Петро Кобевко.

У червні цього року росіяни зруйнували склад видавництва, завдавши чергового удару по Києву. За словами Володимира Шовкошитного, офіс та склад видавництва були зруйновані вщент.

“Роман цей загартувався у воді, а потім - у вогні. Бо щойно я його здав до друку, як ворожа ракета полетіла у видавництво “Український пріоритет”, розбивши склади”, - зауважує автор.